ArrayBuffer, бінарні масиви

У веб-розробці ми маємо справу з бінарними даними переважно при роботі з файлами (створення, вивантаження та завантаження). Іншим частим випадком є обробка зображень.

Все це є можливим в JavaScript, ба більше, бінарні операції ще й високопродуктивні.

Хоча й велика кількість різних класів може спантеличити. Деякі з них:

• ArrayBuffer, Uint8Array, DataView, Blob, File тощо.

Бінарні дані в JavaScript реалізовано не так, як в інших мовах програмування. Але, якщо трошки розібратися, все виявиться досить простим.

Базовим об’єктом для роботи з бінарними даними є ArrayBuffer – посилання на неперервну область пам’яті фіксованої довжини.

Масив створюється наступним чином:

let buffer = new ArrayBuffer(16); // створити буфер з довжиною 16
alert(buffer.byteLength); // 16

Це виділяє неперервну область пам’яті з довжиною 16 байт та заповнює нулями.

ArrayBuffer – область пам’яті. Що там зберігається? Просто послідовність байтів, що можна інтерпретувати як нам потрібно.

Для роботи з ArrayBuffer нам потрібен спеціальний об’єкт “представлення”.

Власне об’єкт представлення не зберігає ніяких даних. Це “вікно”, що надає певну інтерпретацію “сирих” байтів всередині ArrayBuffer.

Наприклад:

• Uint8Array – представляє кожен байт в ArrayBuffer окремим числом із областю значень від 0 до 255 (байт складається з 8 біт, тому тільки такі значення можливі). Такі числа називаються “8-бітові беззнакові цілі числа”.
• Uint16Array – представляє кожні 2 байти цілим числом з областю значень від 0 до 65535. Має назву “16-бітові беззнакові цілі числа”.
• Uint32Array – представляє кожні 4 байти цілим числом з областю значень від 0 до 4294967295. Має назву “32-бітові беззнакові цілі числа”.
• Float64Array – представляє кожні 8 байт числом з плаваючою комою з областю значень від 5.0x10-324 до 1.8x10308.

Отже, бінарні дані в 16 байтному ArrayBuffer можна представити як 16 “коротких чисел” або 8 більших чисел (2 байти кожне), або 4 ще більших (4 байти кожне), або 2 числа з плаваючою комою високої точності (8 байти кожне).

ArrayBuffer – головний об’єкт представлення даних, що є простою послідовністю байтів.

Якщо нам знадобиться щось туди записати, перебрати їх або для будь-якої іншої операції – нам знадобиться об’єкт представлення:

let buffer = new ArrayBuffer(16); // створення буферу з довжиною 16

let view = new Uint32Array(buffer); // представлення буферу послідовністю 32-бітових цілих чисел

alert(Uint32Array.BYTES_PER_ELEMENT); // 4 байти на кожне число

alert(view.length); // 4, стільки чисел вміщує буфер
alert(view.byteLength); // 16, розмір в байтах

// запишемо туди значення
view[0] = 123456;

// переберемо всі значення
for(let num of view) {
  alert(num); // 123456, потім 0, 0, 0 (всього 4 значення)
}

TypedArray

Спільним терміном для опису об’єктів представлень (Uint8Array, Uint32Array тощо) є TypedArray. Всі вони мають однаковий набір методів та властивостей.

Зверніть увагу, не існує конструктору з іменем TypedArray, це просто термін, що використовується для опису представлень ArrayBuffer: Int8Array, Uint8Array і так далі.

Коли ви бачите щось на кшталт new TypedArray – це означає будь-що з new Int8Array, new Uint8Array тощо.

Типізовані масиви поводять себе як звичайні масиви: мають індекси та можуть перебиратися.

Конструктори типізованих масивів (Int8Array чи Float64Array, це неважливо) поводять себе по-різному в залежності від типу аргументів.

Існує 5 варіантів сигнатур конструктору:

new TypedArray(buffer, [byteOffset], [length]);
new TypedArray(object);
new TypedArray(typedArray);
new TypedArray(length);
new TypedArray();

1. Якщо передається аргумент типу ArrayBuffer, то об’єкт представлення створюється для нього. Ми вже використовувати такий синтаксис.

   Необов’язкові аргументи: byteOffset вибору зміщення від початку (типове значення 0) та length (типове значення відповідає кінцю) – дозволяють працювати з частиною даних з buffer.

2. Якщо передати Array чи будь-який об’єкт схожий на масив – це створить типізований масив такої ж довжини і з копією вмісту.

   Ми можемо використовувати це для заповнення масиву даними:

   let arr = new Uint8Array([0, 1, 2, 3]);
   alert( arr.length ); // 4, створюється бінарний масив такої ж довжини
   alert( arr[1] ); // 1, складається з 4 байтів (8-бітові беззнакові цілі числа) із заданими значеннями

3. Якщо передано інший TypedArray – це спрацює таким же чином: буде створено новий типізований масив такої ж довжини та копією значень. Значення конвертуються в новий тип в процесі, якщо необхідно.

   let arr16 = new Uint16Array([1, 1000]);
   let arr8 = new Uint8Array(arr16);
   alert( arr8[0] ); // 1
   alert( arr8[1] ); // 232, спроба скопіювати 1000, але 8 біт не можуть вмістити число 1000 (пояснення нижче)

4. З числовим аргументом length буде створено типізований масив із відповідним числом елементів. Його довжиною в байтах буде length помноженим на кількість байтів в одному елементі TypedArray.BYTES_PER_ELEMENT:

   let arr = new Uint16Array(4); // створить типізований масив для 4 цілих чисел
   alert( Uint16Array.BYTES_PER_ELEMENT ); // 2 байт на число
   alert( arr.byteLength ); // 8 (розмір в байтах)

5. Без аргументів буде створено типізований масив нульової довжини.

TypedArray можна створити безпосередньо, без використання ArrayBuffer. Але об’єкт представлення не може існувати без базового ArrayBuffer, тому його буде створено автоматично в усіх випадках окрім першого (коли ArrayBuffer передано безпосередньо).

Для доступу до внутрішнього ArrayBuffer TypedArray має властивості:

• buffer – посилання на ArrayBuffer.
• byteLength – довжина ArrayBuffer.

Отже, ми можемо завжди змінити об’єкт представлення на інший:

let arr8 = new Uint8Array([0, 1, 2, 3]);

// інше представлення однакових даних
let arr16 = new Uint16Array(arr8.buffer);

Список типізованих масивів:

• Uint8Array, Uint16Array, Uint32Array – для цілих беззнакових чисел з довжиною 8, 16 або 32 біт.
  • Uint8ClampedArray – для 8-бітових беззнакових цілих чисел, що “обрізаються” при присвоєнні (пояснення нижче).
• Int8Array, Int16Array, Int32Array – для цілих чисел зі знаком (можуть мати від’ємні значення).
• Float32Array, Float64Array – для чисел з плаваючою комою зі знаком довжиною 32 або 64 біти.

Вихід за область допустимих значень

Що буде у випадку спроби записати значення, що не вміщується в область допустимих значень? Це не призведе до помилки, але зайві біти значення буде відкинуто.

Наприклад, запишемо 256 в Uint8Array. В бінарному форматі 256 це 100000000 (9 біт), але Uint8Array дозволяє тільки 8 біт для одного значення, тобто значення від 0 до 255.

Для більших чисел тільки праві (найменш значущі) 8 біт буде збережено, а решту буде обрізано.

Тому ми отримаємо нуль.

257 в бінарному форматі буде 100000001 (9 біт), праві 8 біт буде збережено, тому значення в масиві буде 1:

Інакше кажучи, буде збережено тільки число за модулем 2⁸.

Приклад:

let uint8array = new Uint8Array(16);

let num = 256;
alert(num.toString(2)); // 100000000 (бінарна форма)

uint8array[0] = 256;
uint8array[1] = 257;

alert(uint8array[0]); // 0
alert(uint8array[1]); // 1

Uint8ClampedArray є особливим в цьому сенсі, його поведінка відрізняється. Буде збережено 255 для усіх чисел, що більше ніж 255 та 0 для від’ємних чисел. Така поведінка буде в нагоді при обробці зображень.

Методи TypedArray

Методи TypedArray в цілому збігаються з методами звичайного Array, але є деякі відмінності.

Ми можемо його перебирати з використанням map, slice, find, reduce тощо.

Але є речі, що ми не можемо зробити:

• Немає методу splice – ми не можемо “видалити” значення. В основі типізованих масивів лежить буфер, що є неперервною областю пам’яті фіксованої довжини, а типізовані масиви є всього-на-всього їх представленням. Ми можемо тільки присвоїти нульове значення.
• Немає методу concat.

Існує 2 додаткових методи:

• arr.set(fromArr, [offset]) копіює всі елементи, що починаються з offset (типово з 0) з fromArr в arr.
• arr.subarray([begin, end]) створює нове представлення такого ж типу починаючи з begin до end (не включно). Це схоже на метод slice (що також підтримується), але значення не буде скопійовано – тільки створюється нове представлення для роботи з тими самими даними.

Ці методи дають змогу копіювати типізовані масиви, змішувати їх, створювати нові ґрунтуючись на попередніх і так далі.

DataView

DataView спеціальне надзвичайно гнучке “не типізоване” представлення ArrayBuffer. Це дозволяє отримати доступ до даних з будь-яким зміщенням та в будь-якому форматі.

• Для типізованого масиву конструктор визначає формат даних. Увесь масив повинен складатися зі значень одного типу. Доступ до i-го елементу виконується за допомогою arr[i].
• З DataView доступ до даних відбувається за допомогою методів на кшталт .getUint8(i) чи .getUint16(i). Тепер можна обирати формат даних під час виклику методу, а не конструктора.

Синтаксис:

new DataView(buffer, [byteOffset], [byteLength])

• buffer – базовий ArrayBuffer. На відміну від типізованих масивів DataView не створює новий буфер. Його потрібно створити завчасно.
• byteOffset – початкова позиція представлення (типове значення 0).
• byteLength – довжина представлення в байтах (типове значення дорівнює кінцю buffer).

Наприклад, тут ми дістаємо числа в різному форматі з одного й того ж самого буферу:

// бінарний масив довжиною 4 байти, всі числа мають максимальне значення 255
let buffer = new Uint8Array([255, 255, 255, 255]).buffer;

let dataView = new DataView(buffer);

// отримати 8-бітове число за зміщенням 0
alert( dataView.getUint8(0) ); // 255

// тепер отримати 16-бітове число за зміщенням 0, воно складається з 2 байт, що разом представляється як 65535
alert( dataView.getUint16(0) ); // 65535 (найбільше 16-бітове беззнакове ціле число)

// отримати 32-бітове число за зміщенням 0
alert( dataView.getUint32(0) ); // 4294967295 (найбільше 32-бітове беззнакове ціле число)

dataView.setUint32(0, 0); // встановити 4-байтове число в нуль, тобто записати всі байти як 0

DataView зручне для використання, коли ми зберігаємо дані різного формату в одному буфері. Наприклад, коли ми зберігаємо послідовність пар (16-бітове ціле число, 32-бітове число з плаваючою комою), DataView дозволяє легко отримати до них доступ.

Підсумки

ArrayBuffer – головний об’єкт, що є посиланням на неперервну область пам’яті фіксованої довжини.

Для більшості операцій з ArrayBuffer нам потрібне представлення.

• Це може бути TypedArray:
  • Uint8Array, Uint16Array, Uint32Array – для беззнакових цілих чисел довжиною 8, 16 та 32 біти.
  • Uint8ClampedArray – для 8-бітових цілих чисел, при присвоєнні відбувається “обрізання” значень.
  • Int8Array, Int16Array, Int32Array – для цілих чисел зі знаком (можуть бути від’ємними).
  • Float32Array, Float64Array – для чисел з плаваючою комою зі знаком довжиною 32 та 64 біти.
• Чи DataView – представлення, яке дозволяє вибрати формат даних за допомогою методів як getUint8(offset).

У більшості випадків ми маємо справу безпосередньо з типізованими масивами, а ArrayBuffer залишається прихованим. Якщо необхідно, можливо отримати доступ до буферу за допомогою .buffer та створити нове представлення.

Також для опису методів, що дозволяють працювати з бінарними даними існує два додаткових терміни:

• ArrayBufferView – загальна назва представлень всіх типів.
• BufferSource – термін, що означає ArrayBuffer або ArrayBufferView.

Ці терміни також будуть використані в наступній частині. BufferSource часто використовується для позначення “будь-яких бінарних даних” – ArrayBuffer чи його представлення.

Ось підказка: