Є два види властивостей об’єкта.
Перший вид властивості даних (data properties). Ми вже знаємо, як працювати з ними. Всі властивості, які ми використовували дотепер, були властивостями даних.
Другий вид властивостей – це щось нове. Це властивості аксесорів(accessor property). Вони по суті функції, які виконуються при отриманні та встановленні значення, але виглядають як звичайні властивості в зовнішньому коді.
Гетери та сетери
Властивості аксесорів представлені методами “гетер” та “сетер”. У об’єкті вони буквально позначаються як get
і set
:
let obj = {
get propName() {
// гетер, код виконано під час отримання obj.propName
},
set propName(value) {
// сетер, код виконано під час встановлення obj.propName = value
}
};
Гетер працює, коли obj.propName
зчитується, сетер – коли він призначається.
Наприклад, у нас є об’єкт user
з name
і surname
:
let user = {
name: "Тарас",
surname: "Мельник"
};
Тепер ми хочемо додати властивість fullName
, яка повинна бути "Тарас Мельник"
. Звичайно, ми не хочемо копіювати інформацію, що існує, тому ми можемо реалізувати її як аксесор:
let user = {
name: "Тарас",
surname: "Мельник",
get fullName() {
return `${this.name} ${this.surname}`;
}
};
alert(user.fullName); // Тарас Мельник
Ззовні аксесор виглядає як звичайна властивість. В цьому і є ідея аксесорів властивостей. Ми не викликаємо user.fullname
як функцію, ми читаємо її як звичайну властивість: гетер виконає свою роботу за кулісами.
Зараз fullname
має тільки гетер. Якщо ми намагаємося присвоїти user.fullName=
, буде помилка:
let user = {
get fullName() {
return `...`;
}
};
user.fullName = "Test"; // Помилка (властивість має лише гетер)
Виправимо це, додавши сетер для user.fullName
:
let user = {
name: "Тарас",
surname: "Мельник",
get fullName() {
return `${this.name} ${this.surname}`;
},
set fullName(value) {
[this.name, this.surname] = value.split(" ");
}
};
// виконується встановлення повного ім’я із заданим значенням.
user.fullName = "Аліса Бондар";
alert(user.name); // Аліса
alert(user.surname); // Бондар
Як результат, у нас є “віртуальна” властивість fullName
. Вона читається і записується.
Дескриптори аксесорів
Дескриптори для аксесорів властивостей відрізняються від дескрипторів для властивостей даних.
Для аксесорів властивостей немає value
або writable
, але замість цього є get
і set
функції.
Тобто, дескриптор аксесорів може мати:
get
– функція без аргументів, що працює, коли читається властивість,set
– функція з одним аргументом, що викликається, коли встановлюється властивість,enumerable
– теж саме, що і для властивостей даних,configurable
– теж саме, що і для властивостей даних.
Наприклад, щоб створити аксесори fullName
з defineProperty
, ми можемо передати дескриптор з get
і set
:
let user = {
name: "Іван",
surname: "Іванов"
};
Object.defineProperty(user, 'fullName', {
get() {
return `${this.name} ${this.surname}`;
},
set(value) {
[this.name, this.surname] = value.split(" ");
}
});
alert(user.fullName); // Іван Іванов
for(let key in user) alert(key); // name, surname
Будь ласка, зверніть увагу, що властивість може бути або аксесором (має get/set
методи) або властивістю даних (має value
), але не обома одразу.
Якщо ми спробуємо передати як get
і value
у тому ж дескрипторі, то буде помилка:
// Помилка: Неправильний дескриптор властивостей.
Object.defineProperty({}, 'prop', {
get() {
return 1
},
value: 2
});
Розумні гетери/сетери
Гетери/сетери можуть бути використані як обгортки над “реальними” значеннями властивостей, щоб отримати більше контролю над операціями з ними.
Наприклад, якщо ми хочемо заборонити занадто короткі імена для user
, ми можемо мати сетер name
і зберігати значення в окремій властивості _name
:
let user = {
get name() {
return this._name;
},
set name(value) {
if (value.length < 4) {
alert("Ім’я занадто коротке, потрібно щонайменше 4 символи");
return;
}
this._name = value;
}
};
user.name = "Петро";
alert(user.name); // Петро
user.name = ""; // Ім’я занадто коротке...
Отже, ім’я зберігається у властивості _name
, а доступ виконується за допомогою гетера та сетера.
Технічно зовнішній код може мати доступ до ім’я безпосередньо за допомогою user._name
. Але існує широко відома домовленість, що властивості, що починаються з підкреслення "_"
, є внутрішніми і не повинні використовуватися ззовні об’єкта.
Використання для сумісності
Одним з чудових прикладів використання аксесорів полягає у тому, що вони дозволяють контролювати “звичайну” властивість даних в будь-який момент, замінюючи її гетером і сетером і налаштовуючи її поведінку.
Уявіть, що ми почали реалізувати об’єкти користувача за допомогою властивостей даних name
та age
:
function User(name, age) {
this.name = name;
this.age = age;
}
let john = new User("Іван", 25);
alert( john.age ); // 25
…Але рано чи пізно, речі можуть змінюватися. Замість age
ми можемо вирішити зберігати birthday
, тому що це точніше і зручніше:
function User(name, birthday) {
this.name = name;
this.birthday = birthday;
}
let john = new User("Іван", new Date(1992, 6, 1));
Тепер, що робити зі старим кодом, який все ще використовує властивість age
?
Ми можемо спробувати знайти всі такі місця та виправити їх, але це вимагає часу, і це може бути важко зробити, якщо цей код використовується багатьма іншими людьми. І, крім того, age
– це гарна властивість для user
, правильно?
Залишмо його.
Додавання гетера для age
розв’язує проблему:
function User(name, birthday) {
this.name = name;
this.birthday = birthday;
// вік розраховується з поточної дати та дня народження
Object.defineProperty(this, "age", {
get() {
let todayYear = new Date().getFullYear();
return todayYear - this.birthday.getFullYear();
}
});
}
let john = new User("Іван", new Date(1992, 6, 1));
alert( john.birthday ); // день народження доступний
alert( john.age ); // ...так само, як і вік
Тепер старий код теж працює, і у нас є гарна додаткова властивість.
Коментарі
<code>
, для кількох рядків – обгорніть їх тегом<pre>
, для понад 10 рядків – використовуйте пісочницю (plnkr, jsbin, codepen…)